Діло було в 41 році, мені тоді було 13 років.
Виходю з хати, дивлюсь на город бля, німців куча, повно - повно бля.
Я ж бля взуваю свої кирзові чоботи, шнурки писдилиньк зав'язав на три банти бля.
Біжу... Стріляють бля. Снигу по коліна, кукурудза в мене така зелена аxyeнна була, а вони її вирвали нaхер з корінням бля підараси йобані.
Но то фігня. Я ж бля отбивався, отбивався та й думаю ну його нaфік, сьебався за конём.
Беру коня бля, сідаю на нёго, в мене ножик такий маленький, я ж сів на коня та їду...
махав цим ножом, махав не повезло...Їбонув, коньові голову відрубав...
Зліз нaхер з того коня, бачу пізда... повзе одін на мене прямо.
Я йому тіки каску на очі писдилиньк,фофана я дав, писда короче, очі повистрелювало, каску погнуло, руки ноги повідривало. Що робити?
Тут ще товпа вилазе нaфік, я тіки глянув бля... кулемет з кармана достав два патрона з рюкзака писдилиньк и та-та-та-та-та, як начав, минут 20 строчив наверно.